Мені його довелося створювати. Потім, клацнувши на відповідній кнопці, запускаємо Майстер створення віртуальних дисків. Спочатку має бути вибрати, якого типу буде віртуальний диск: що має фіксований розмір або динамічно розширюється. В останньому випадку обсяг диска (точніше, розмір файлу, що представляє віртуальний диск) буде збільшуватися, аж до зазначеного максимуму, у міру росту вимог гостьовий ОС. Спочатку ж "обсяг" буде мінімальним, завдяки чому ВМ стане запускатися швидше. А зараз ми підходимо до самому головному має бути визначити розмір "диска".

Раджу не жадувати. Відповідно до Майстра, ХР вимагає 10 Гбайт. Якщо є така можливість віддайте. Помнете, якщо оперативну або відеопам'ять припустимо змінювати в ході експлуатації ВМ, то обсяг віртуального диска встановлюється раз і назавжди! Визначившись із розміром, клацаємо на кнопці "Далі", перевіряємо інформацію про створюваний диск і, якщо все влаштовує, тиснемо на "Готово". Закінчивши з диском, знову клацаємо на кнопці "Далі" і перевіряємо інформацію про створюваний ВМ.

Натискаємо кнопку "Готова" машина організована. У Панелі інструментів клацаємо на кнопці "Властивості" і перед нами з'являється наступне. Загальні. Тут дозволяется змінювати ім'я машини, розмір оперативної й відеопам'яті, установлювати порядок завантаження. Б закладці "Додатково" можна задати тип буфера обміну. За замовчуванням зазначений "Двунаправленный" його й варто залишити. Це дозволить гостьов і основний ОС обмінюватися інформацією через буфер обміну так, немов додатка цих систем запущені в одній і тім же середовищі. Жорсткі диски.